Що таке синдром вигорання і як він впливає на сон?
Зміст
Почуваєтеся настільки виснаженим, що відповісти на черговий робочий лист, підтримати друга, який горює, або прибрати вдома - все одно що штовхати валун на гору? На жаль, таке трапляється не так уже й рідко. Але якщо ви йдете у відпустку й повертаєтеся до ситуації з точно таким самим відчуттям - ніби ви взагалі не відпочивали, - імовірно, відбувається щось більше.
Коли емоційно важкі обставини чи події не змінюються, переживати їх знову і знову може бути виснажливо. Це виснаження може супроводжуватися й певними симптомами, як-от тривожність чи зниження працездатності, через що ви потрапляєте в колію, з якої не можете вибратися, скільки б ви не дбали про себе. Цей досвід відомий як вигорання. І хоча вигорання здається сучасним модним словом, це синдром стресу, який уперше виявив психолог Герберт Фрейденбергер у 1970-х роках.
Читайте далі, щоб дізнатися про типи вигорання, симптоми, причини та поради з профілактики.
Чи є вигорання медичним діагнозом
В останні десятиліття синдром вигорання став настільки поширеним, що у 2019 році Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ) офіційно визнала його професійним явищем, спричиненим стресом на робочому місці. На тлі пандемії, що триває, дослідження 2021 року показало, що понад 50% медичних працівників страждають від вигорання. Інше дослідження показало, що кожен третій лікар досяг точки зламу.
Що таке вигорання
Вигорання може відчуватися як густий емоційний туман, який ніяк не розсіюється, ускладнюючи розв'язання проблем, пошук мотивації та участь у роботі й стосунках. У сучасній культурі «гоу-гоу-гоу» доволі поширене відчуття, що перед вихідними ви знову і знову вичерпуєтеся й поступово відмовляєтеся від спілкування, бо краще завалитися в ліжко й дивитися фільм.
Але вигорання - це щось більше, ніж проста потреба у відпочинку, пояснює психолог Олена Кечманович, доктор філософії. «Вигорання характеризується виснаженням, відстороненістю від роботи та крайнім цинізмом», - каже вона.
На думку Крістіни Маслач, доктора філософії, психолога з Каліфорнійського університету, у вигорання є три основні компоненти:
- Фізичне та емоційне виснаження: відчуття, що вам більше нічого віддати й немає можливості відновитися, яке виникає, коли ви надто довго перебуваєте в стані стресу.
- Відчуття цинізму щодо роботи: ставлення до роботи за принципом «кому яка різниця?», але не тому, що вам справді все одно, а тому, що втома довела вас до межі.
- Самозвинувачення: звинувачення себе у своїх труднощах і думки на кшталт: «Що зі мною не так?» та «Чому я не можу вирватися з цього стану?».
Проте вигорання не обов'язково має бути суто професійним. Воно може бути й в особистому житті. Наприклад, дослідження 2021 року показало, що майже 8% американських батьків відчувають симптоми сильного перевтомлення. На думку дослідників, це може бути пов'язано з такими чинниками, як соціальна ізоляція, перфекціонізм і фінансовий стрес. Насправді будь-яка людина, яка працює й піклується про інших, може страждати від цього.
Симптоми вигорання
Щоб зорієнтуватися й зупинити вигорання до того, як воно стане надто сильним, необхідно вивчити різні способи його прояву. Подібно до депресії й тривожності, емоційні та фізичні симптоми можуть проявлятися повільно, перш ніж стануть неминучими. Коли стрес наростає, за ним слідує карусель поведінки. Ось деякі поширені симптоми:
Емоційні ознаки та симптоми:
- Занепокоєння
- Апатія
- Дратівливість
- Відсутність мотивації
Фізичні ознаки та симптоми:
- Втома
- М'язова напруга
- Головні болі
- Зміни апетиту
Поведінкові зміни:
- Труднощі з дотриманням термінів виконання роботи
- Відчуження від колег і друзів
- Зниження працездатності на роботі
- Зниження відданості роботі
Симптоми порушення сну:
- Безсоння
- Прокидаєтеся вночі й насилу засинаєте знову
- Відчуття занепокоєння навіть після достатнього сну
- Прокидаєтеся надто рано
Що спричиняє вигорання
1. Повторюваний стрес і дистрес
Хоча єдиної причини немає, ВООЗ стверджує, що вигорання часто є результатом повторюваного стресу, який може включати постійну турботу про інших, брак достатньої соціальної та емоційної підтримки, роботу за невелику зарплату й постійне спостереження за стражданнями.
Фактор сну: Недостатня кількість сну або труднощі із засинанням - два додаткові стресові чинники, які можуть посилити вигорання. Сон допомагає емоційній регуляції, завдяки чому зі стресом легше впоратися або відпустити його.
2. Відчуття некерованості
Поряд із цими стресовими чинниками психологи виявили, що люди, які страждають від вигорання, часто почуваються так, ніби втратили контроль. Чи то неспроможність відступити на роботі, чи то встановити межі у стосунках із близькою людиною, постійне відчуття, що ви не здатні контролювати ситуацію, може підривати ваше благополуччя.
Фактор сну: Неможливість контролювати свій розклад може поширюватися й на гігієну сну. Лягати спати щовечора в той самий час - це хороший крок уперед на шляху до практики контролю в повсякденному житті.
3. Тиск культури та відсутність меж
Крім того, такі культурні норми, як «культура хастлу», що заохочує надмірні досягнення, розглядаючи їх як стиль життя, можуть призвести до вигорання та нормалізації відкладання догляду за собою. Іншими словами, ви завжди «на коні» для когось або чогось іншого, і вам здається, що успіх залежить від цього. У результаті сон і спілкування можуть здаватися клопотом, бо вони заважають продуктивності роботи.
Дослідження показують, що культура «перемелювання» стосується багатьох професій, таких як виконавське мистецтво, охорона здоров'я та освіта. В одному з досліджень учені виявили, що культура «перемелювання» може змусити студентів почуватися неповноцінними, що лише погіршує успішність.
Фактор сну: Відсутність меж зі сном може порушити процес розслаблення та відновлення організму. Саме тому відмова від екранів перед сном залишається однією з головних порад щодо дотримання гігієни сну.
Види вигорання та їхні фактори ризику
Дослідження 2014 року виявило три типи вигорання, кожен з яких має унікальні симптоми та характеристики. Для кожного типу вигорання характерні відчуття перевантаження, застою й занедбаності, проте причини виникнення цих відчуттів часто різняться.
1. Френетичне вигорання
За шаленого вигорання ви часто почуваєтеся пригніченим і перевантаженим роботою, але не можете розірвати цикл, у якому вам доводиться працювати дедалі більше. Навіть коли ви виснажені, ви жертвуєте такими речами, як сон і фізичні вправи, щоб досягти своїх цілей. Під час дослідження вчені виявили, що 15% респондентів страждають від перевантаження.
Як це проявляється
На роботі та в особистих стосунках ви постійно залучені до процесу й амбітні до такої міри, що перевантажені роботою чи спілкуванням. Коли ви емоційно перевантажені, ви можете виплеснути емоції на колег і близьких.
Фактори ризику
- Нормалізація культури хастлу, яка прирівнює безперервну роботу й зайнятість до самобутності, щастя та успіху.
- Високі амбіції та відчуття відповідальності за розв'язання всіх проблем.
- Відчуття безпорадності.
2. Вигорання через брак самовіддачі
За вигорання із заниженою самооцінкою ви можете відчувати нудьгу й недооцінку з боку начальника, колег і близьких. У дослідженні 2014 року приблизно 9% працівників повідомили про симптоми недооціненого вигорання.
Як воно проявляється
Вам може здаватися, що ваша робота позбавлена сенсу або одноманітна, і ви відчуваєте, що застрягли в ролі, яка не сприяє особистісному розвитку. Ті, хто страждає від цього типу вигорання, можуть схилятися до уникання й відсторонюватися від роботи та особистих стосунків, коли стрес зростає.
Фактори ризику
- Уникання стресових ситуацій, наприклад конфліктів на робочому місці.
- Ескапістські стратегії подолання стресу, наприклад постійне звернення до соціальних мереж або їжі в пошуках розради.
- Складність визнання непростих стосунків і ситуацій на роботі та вдома.
3. Виснажливе вигорання
Якщо ви боретеся з виснажливим вигоранням, ви можете почуватися безпорадним і часто здаватися, коли стикаєтеся з труднощами, особливо коли вдячність з боку колег і начальника слабшає. Приблизно 21% працівників, які взяли участь у дослідженні 2014 року, повідомили про симптоми вигорання через занедбаність.
Як це проявляється
На роботі ви можете почуватися недооціненим і некерованим, коли йдеться про виконання поставлених завдань. Коли це відбувається, ви можете впоратися з цим, відсторонившись від колективу й особистих стосунків.
Фактори ризику
- Проблеми з відстоюванням своїх потреб і встановленням меж.
- Коли стрес охоплює вас, ви вдаєтеся до таких стратегій подолання, як ізоляція.
- Відчуття, що ваші стратегії розв'язання проблем не принесуть користі на роботі.
Ризик і стадії вигорання
Опитування, проведене Gallup у 2018 році серед 7500 штатних працівників, показало, що 23% працівників почуваються вигорілими часто, а 44% - іноді. Згідно з опитуванням, існує п'ять факторів ризику:
- Необґрунтований тиск часу. Брак часу може призвести до того, що стрес наростатиме як сніжна куля, показало опитування.
- Відсутність підтримки з боку керівника. Незрозуміле спілкування з боку начальника чи менеджера може змусити вас почуватися непоміченим, невпевненим і змушеним захищатися.
- Невизначеність ролі. Коли ваша роль розмита, може настати міжособистісне виснаження.
- Робоче навантаження. Некероване робоче навантаження може призвести до відчуття безнадії та пригніченості.
- Несправедливе ставлення. Упередженість, фаворитизм і нерівномірна винагорода подвоюють ризик вигорання, оскільки підривають довіру.
Наявність цих факторів на вашому робочому місці підвищує ризик вигорання, але вигорання відбувається не одразу. Насправді існує три стадії вигорання, перш ніж настане хронічне виснаження.
Стадії вигорання та способи їх запобігання
Знання того, на що слід звернути увагу, може допомогти запобігти переростанню симптомів вигорання в синдром вигорання.
Стадія 1: Фізіологічне/стресове збудження
Фізіологічні та психологічні симптоми, такі як втома, м'язова напруга, головні болі, дратівливість і занепокоєння.
Поради з профілактики:
- Спробуйте відмовитися від роботи, влаштувавши собі день психічного здоров'я, радить Кечманович. Якщо робота перевантажує, поговоріть із керівником про скорочення обов'язків.
- Щоб зменшити стрес, намагайтеся більше спати й зосередьтеся на приємних заняттях, таких як перегляд фільмів чи прослуховування музики.
- Перед сном спробуйте релаксацію, наприклад медитацію чи ведення щоденника.
Стадія 2: Збереження енергії
Відчуваючи більше виснаження, ви намагаєтеся компенсувати стрес, відсторонюючись від близьких або відкладаючи справи. Ви починаєте відчувати надмірну втому й цинізм.
Поради з профілактики:
- «Дозвольте собі вибірково ставитися до того, щоб казати "так" на запрошення до соціальних закладів», - радить психолог Джоел Мінден, доктор філософії.
- Відключіться від мережі, виділивши час, вільний від електронної пошти/соціальних мереж, радить Кечманович.
- Дотримуйтеся гігієни сну, лягаючи спати в той самий час щовечора й вимикаючи такі порушники сну, як електроніка та світло.
Стадія 3: виснаження
Ви більш ніж вибилися з сил і відчуваєте хронічну втому, смуток і виснаження. Також часто виникають проблеми зі здоров'ям, такі як постійні головні болі й розлади шлунка.
Поради з профілактики
- Встановіть межі. Наприклад, поговоріть із керівником про те, щоб узяти відгул або справжню відпустку, - каже Кечманович.
- Складіть список «цінних» занять, наприклад розмов із другом, радить психолог Патрисія Зуріта Она, Psy.D. Потім, щоб відновити сили, Зуріта Она радить обирати одне з таких занять щодня.
- Виділіть місце для навмисної релаксації, запланувавши прогулянки, перерви на чай, час, проведений із домашнім улюбленцем, або розмову з другом.
- Якщо вам цікаво дізнатися, де ви перебуваєте в спектрі вигорання, ось швидкий тест.
Лікування вигорання: звернення по допомогу та відновлення
1. Зверніться по підтримку до сторонніх фахівців
Кечманович каже, що якщо вигорання заважає стосункам, а також життю на роботі та вдома, можливо, настав час звернутися по допомогу. Разом зі змінами в роботі може бути корисно поговорити з психотерапевтом. Багато організацій пропонують консультації з надання допомоги працівникам, або наш сімейний лікар також може дати направлення.
2. Дізнайтеся про симптоми вигорання
Вигорання може бути схожим на марафон, але відновлення можливе. Наприклад, психотерапевтка Джоанна Бонд, захворівши на COVID, боролася з вигоранням і втомою від співчуття. «Я була втомленою й дратівливою, причому в робочі дні втома була сильнішою, ніж у вихідні», - каже вона. Щоб відійти від справ, Бонд встановила межі на роботі, що означало скорочення кількості клієнтів.
Симптоми вигорання також дуже індивідуальні. Важливо відрізняти відчуття вигорання від загального стресу та втоми.
3. Встановити межі
Ще одним важливим моментом для Бонд було встановлення меж. «Сказати "так" собі, своїй родині та своїм клієнтам - означає сказати "ні" всім, хто не входить до мого внутрішнього кола й просить мене про допомогу».
Ще одна жінка, яка пережила вигорання, Хелена Платер-Зіберк, радить тренувати свої егоїстичні м'язи. «Для мене бути егоїсткою означало призначати собі тайм-аути, лягаючи рано спати або слухаючи музику, навіть якщо це означало відповідати на робочу електронну пошту наступного дня».
4. Визнайте свої почуття вигорання
На додачу до встановлення меж і терапії психолог Зуріта Она радить визнати свої почуття. Може бути спокусливо поховати такі почуття, як смуток, гнів і дратівливість, але ігнорування дистресу лише робить почуття гучнішими, ділиться вона.
Бонд тепер знає, що якщо прохання іншої людини про догляд за нею дратує її, їй потрібно перевірити себе. «Іноді мені потрібно фізично рухатися або проводити час із близькими», - додає вона.
Вигорання, стрес, депресія: як відрізнити
Хоча вигорання може імітувати депресію й втому і навіть призводити до проблем зі сном, таких як безсоння, між ними є явні відмінності. Це важливо, оскільки всі вони мають унікальні рішення. Подумайте про це так: повсякденні нюанси, як-от затримка рейсу чи конфлікт із другом, можуть бути неприємними й виснажливими, але ви здатні будувати плани на кінець тунелю. Вигорання ж - це дистрес на стероїдах, бо дивитися вперед до кінця неможливо.
За словами Кечмановича, депресія також характеризується постійним смутком, відчуттям безнадії та нездатністю радіти життю. За вигорання хобі та соціальна діяльність можуть здаватися рутиною, але за депресії здатність людини шукати радість притупляється.
Вигорання порівняно з виснаженням
І хоча втома та вигорання можуть бути ворогами, дослідження вказують на явні відмінності. Для початку, коли втома короткочасна, рівень енергії відновлюється після додаткового відпочинку, але тривала втома (яка збігається з вигоранням) часто зберігається. Іншими словами, коли ви перегоріли, жоден відпочинок чи розслаблення не допоможуть. Коли ви повернетеся в ситуацію, що спричинила вигорання, ви одразу ж знову відчуєте симптоми.
Розірвати замкнене коло
Хоча найкращий спосіб запобігти вигоранню - це зробити крок назад і внести зміни у свій розпорядок дня, бувають випадки, коли ситуація залишається поза вашим контролем. Якщо, узявши відпустку, ви все ще почуваєтеся виснаженим і безенергійним, можливо, настав час оцінити варіанти. Це може бути, наприклад, звернення до групи підтримки або по допомогу до психотерапевта. Можливо, ви захочете зробити перерву в роботі, що може означати відпустку або використання лікарняного.
Якщо ви все ще втомлені, поговоріть зі своїм начальником або менеджером з персоналу про можливість продовження відпустки. Тривала відпустка за станом психічного здоров'я може дати вам час на відпрацювання меж, щоб ви могли повернутися на роботу з більшою впевненістю. На кожному робочому місці свої критерії, але ознайомтеся з політикою вашої компанії, щоб мати уявлення про свої можливості.
Якщо ви думаєте про те, щоб припинити професійні чи особисті стосунки, спершу розробіть план дій. У цій ситуації тривога може легко завадити прояву наполегливості, бо ви боїтеся, що вас засудять, каже Мінден. А коли тривога наростає, може настати мислення за принципом «все або нічого», що призводить нас до думки, що висловлюватися нерозумно.
Щоб пройти цей лабіринт, Мінден пропонує оцінити «плюси» й «мінуси» вашого вибору. Наприклад, подумайте, чи є плюси в тому, щоб залишитися у своїй ролі, і співвіднесіть їх із небезпеками.
Нарешті, спробуйте змінити своє сприйняття тривоги. Кечманович каже: «Тривога може бути ознакою того, що ви відстоюєте себе», і перетворення поганої тривоги на щось позитивне може допомогти вам відстоювати себе.









