Здоровий сон18 жовтня 20226 хв читання864 перегляди

Чому пандемія так шкодить сну працюючих мам?

Чому пандемія так шкодить сну працюючих мам?
Зміст
  1. Працюючі мами частіше страждають на безсоння
  2. Почуття провини через нескінченний список справ
  3. Що можуть зробити працюючі мами, щоб зменшити занепокоєння під час сну
  4. Просити про допомогу та підтримку - це нормально

Коли Ліенн Мураками прокинулася й побачила, що годинник показує 3 години ночі, перша думка, яка прийшла їй у голову, була: «Тільки не це». Утретє за цей тиждень - і, здається, усоте за останній рік - Мураками зітхнула й викотилася з ліжка. Втомлена, але знаючи, що не зможе знову заснути, 43-річна генеральна менеджерка, тріатлоністка й мама з Лос-Анджелеса не мала іншого вибору, окрім як почати свій день.

Мураками спала менше чотирьох годин, але якщо вона хотіла встигнути на тренування з тріатлону до початку робочого дня, вона не могла більше ні хвилини провести під ковдрою.

Працюючі мами частіше страждають на безсоння

Важко знайти людину, у якої бодай раз за останні два роки не переривався сон. Поєднання пандемії COVID-19, економічної невизначеності та зростання соціальних проблем створило відчуття майже загальної непевності й занепокоєння. За даними Американської психологічної асоціації, двоє з трьох американців зараз кажуть, що мають проблеми зі сном або сплять менше, ніж хотілося б.

Але особливо в цей час постраждали жінки: у 2020 році ймовірність того, що вони матимуть труднощі зі сном, на 20% вища, ніж у чоловіків.

«Жінки на 40% частіше страждають на безсоння, ніж чоловіки, - каже доктор Майкл Авад, керівник відділення хірургії сну та головний лікар канадської клініки сну.

Однією з причин є гормональні коливання, з якими стикаються жінки. Рівні прогестерону й естрогену, які тісно пов'язані з циклом сон-неспання, значно змінюються протягом місяця. Результат: більше порушень сну.

Крім того, існують гендерні очікування, які заважають жінкам висипатися. Багато жінок беруть на себе тягар догляду за утриманцями, і дослідження показують підвищене безсоння серед жінок і працівників передових професій. Чи то діти, чи то літні батьки, це розумове навантаження може підвищити ризик безсоння та порушення циркадного ритму.

Ще одним чинником є домашня робота. Жінки витрачають близько 70 годин на тиждень на роботу по дому, догляд за дітьми та загальні завдання з ведення домашнього господарства (наприклад, запис на прийом до лікаря, планування харчування тощо). Це на 50 годин більше, ніж у чоловіків.

Для небілих жінок тривога й вигорання ще ймовірніші. Дослідження LeanIn.Org показало, що 75% чорношкірих і латиноамериканських жінок витрачають на роботу по дому на 20 годин на тиждень більше, ніж білі жінки, і на 15-20 годин на тиждень більше на догляд за утриманцями. Крім того, майже дві третини працівників першої лінії (наприклад, медичні працівники, касири, транспортні працівники) - жінки, причому більшість із них належать до чорношкірих, корінних жителів або латиноамериканців.

Почуття провини через нескінченний список справ

«Жінки часто відчувають провину, якщо не віддають весь свій час іншим», - каже Даніель Вортінгтон, доктор філософії, психологиня, яка спеціалізується на психічному здоров'ї жінок у Меморіальному госпіталі Волтера Ріда, неподалік Вашингтона, округ Колумбія, - «А коли жінки вдома, вони мають ділити свій час між дітьми та роботою, внаслідок чого їм здається, що вони не справляються ні з тим, ні з іншим».

Мураками надто добре знає цей сценарій.

Допомагаючи доньці в онлайн-школі та працюючи допізна на своїй роботі, Мураками ніколи не мала так багато справ. «Тепер у мене є час для себе лише пізно ввечері», - каже Мураками. «І саме тоді тривоги й стреси дня, нарешті, починають наздоганяти мене, не даючи спати годинами». (У Мураками є чоловік, який її підтримує, але він також працює в ресторанному бізнесі, тому в обох мало вільного часу).

За останні 18 місяців Емілі Сіміоніан, ліцензована психотерапевтка з питань шлюбу та сім'ї, зазначає, що вона бачила, як психічне здоров'я жінок - і їхній сон - руйнується під тиском турбот, кар'єри та ведення домашнього господарства.

«Що я справді помічаю, так це те, що їхній спосіб мислення змінюється на гірше», - каже Сіміоніан. «Це майже як причина й наслідок: жінки бачать сфери для вдосконалення, чи то кар'єра, чи то дім, і тиснуть на себе, вимагаючи досконалості. Потім вони бачать ще одну сферу й знову тиснуть на себе, щоб досягти успіху. Усе це виливається в класичну тривогу, а не секрет, що тривожному розуму важко заспокоїтися й заснути».

Що можуть зробити працюючі мами, щоб зменшити занепокоєння під час сну

Однією з перших звичок, яку рекомендує виробити Авад, є створення розслаблювального розпорядку дня. Запровадження такого розпорядку допоможе перенавчити ваш мозок сприймати час сну як місце відпочинку та розслаблення, а не як нагадування про стрес і невиконані справи. Ця практика називається ментальним навчанням, і вона може допомогти досягти спокійнішого сну.

«Засинання схоже на біг наввипередки», - каже Авад. «Ви повинні розім'ятися та підготувати своє тіло до забігу. Те саме стосується і сну».

Як і в марафоні, ви повинні ставити цілі поступово, роблячи їх здійсненними протягом певного часу, а не за одну ніч. Наприклад, однією з цілей може бути обмеження кількості передач або соціальних мереж, які ви переглядаєте вночі, щоб не дивитися й не читати те, що підживлює вашу тривогу. Спробуйте робити це протягом кількох днів і подивіться, як ви почуваєтеся перед сном.

І не бійтеся зупинок на вашому шляху до гігієни сну. Будьте поблажливі до себе в ті ночі, коли ви не можете заснути, щоб ваша тривога не наростала наступної ночі.

Просити про допомогу та підтримку - це нормально

Що стосується нескінченного списку вдосконалень і справ, Вортінгтон рекомендує поговорити з колегою по догляду або партнером про справедливий розподіл домашніх обов'язків. Знання того, що близька людина підтримує вас, коли йдеться про розподіл фізичного та розумового навантаження, може стати саме тим полегшенням, яке вам потрібне, щоб нарешті спокійно заснути.

«Можна почати з того, щоб сказати партнеру: «Давай розділимо обов'язки по дому»», - пропонує Вортінгтон, яка також радить використовувати асертивне спілкування. «Голосно заявити про те, що вам потрібно - додаткова година для сну, час для роботи, будь-що - це потужний спосіб повернути час у свій графік».

Якщо допомога, особливо у вигляді терапії, коштує дорого й забирає багато часу, Сіміоніан пропонує кілька креативних способів просування вперед. «Я велика прихильниця застосунків для медитації, таких як Headspace», - каже вона. «Багато з цих застосунків для психічного здоров'я не лише безкоштовні чи доступні, але більшість із них пропонують щось на кшталт медитації для сну або рутини для сну».

Те саме стосується і YouTube, де є безліч ресурсів для тих, хто шукає медитацію, заспокійливі плейлисти перед сном, казки на ніч і багато іншого. Ці ресурси можна використовувати на роботі, в машині, під час тренування або в будь-якому іншому місці, куди жінки прямують дорогою, що робить їх ідеальними для тих, у кого наприкінці дня практично не залишається часу.

Сіміоніан також визнає, що виділення часу для себе може здаватися ще одним завданням у списку справ. Саме тут жінкам можуть допомогти системи підтримки - родина, друзі, колеги - і не боятися просити допомоги у виконанні робочих обов'язків, догляді за дітьми чи інших завданнях.

«Нам усім потрібно зосередитися на зміні парадигми, щоб жінки усвідомили, що їм не потрібно брати на себе все», - каже Сіміонян. «Особливо важливо переконати жінок у тому, що прохання про допомогу не є ознакою невдачі - це ознака вразливості та сили».

Читайте також